Раніше я утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало мені в дзвінкий гріш, розпустив його. Тоді як батько провів життя своє верхи на коні в безконечних походах і тільки мріяв про спокій, я, навпаки, аж переситився спокоєм. Деколи мене опановувало бажання струсити з себе оту сонливість і бездіяльність, кидаюся щось робити - затію, було, собор будувати, вже й підвалини закладуть, та раптом махну рукою й більше не з’являюся на будові, а майстри розповзуться по домівках, і ніхто потім про собор не згадує.